Де
колишуть жита і печуть запашний коровай.
У
вербах коси плетуть вересневі осінні тумани,
А
улітку цвіте яблунями конищівський край.
Приспів:
Цвіти, розквітай, рідна школо, рідний край
2.Тут
коріння у нас, тут діди і батьки наші жили,
Тут
життя джерело, материнський рушник і поріг.
І у
спадок нам землю і мову свою залишили,
Щоб
продовжувався наш український конищівський рід.
3.Подивіться
навкруг – тут краса хазяйнує довкола
В
дитсадку кожен день малюків голоси чути знов.
Зве
дзвінок на урок – йде за парти конищівська школа:
Шелестять
сторінки географій, історій і мов.
4.Школа
наша охайна і тепла, красива і чиста.
Тут
берізки й дубки кожен рік садимо навесні,
Тут
ростуть лікарі, будівельники і трактористи,
Тут
ми граєм в футбол, українські співаєм пісні.
5.Дорогі
вчителі, Вам низенько вклоняємось в ноги
Ваша
праця важка. Тож низький Вам, доземний уклін.
Ви
окраса села, ви наставники і педагоги,
Наші
другі батьки для майбутніх шкільних поколінь.
6.Де
коріння у нас, де діди і батьки наші жили,
Де
життя джерело, материнський рушник і поріг,
Де
у спадок нам землю і мову свою залишили,
Щоб
продовжувався наш український конищівський рід.
